Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
И у меня есть история, которую я хочу рассказать тебе... Так, готовься, бро, потому что это будет угар история!
В один прекрасный день я решил, что пора мне купить закладку. Не просто закладку, а что-то особенное, особенно угарное. Такой, чтобы на него было круто смотреть и наслаждаться каждым моментом. И я отправился на поиски этого угарного кекса.
Началось все на улицах города, где я разведывал, кто может мне помочь в поисках этой зеленой наркоты. Бродил, словно наркоман в поисках новой дозы, и в конце концов нашел чувака, который, как оказалось, раскумаривает весь город своим качественным товаром.
Встретились мы в подворотне - темное место, где реальные наркоманы делают свои сделки. Я, бро, чувствовал себя таким крутым, что даже адреналин пошел по крови. Бросил на столек деньги, он бросил мне пакетик. Я знал, что внутри этой упаковки находится то, чего я так долго ждал.
Возвратившись домой, я сразу же закрылся в своей комнате. Было время для некоего уединения, чтобы насладиться этим кексом настоящим. Я достал иглу из тряпичной сумки и наконец-то расширил этот момент.
Стрелка пронзила мою кожу, и я почувствовал, как настоящее блаженство заполняет мое тело. Мое сознание находилось на другом уровне, где слова не нужны, где только музыка и угар.
Чувствуя себя богом, я решил, что время пришло, чтобы качать пресс. Ведь кто-то ведьма сказал, что наркоманы не могут быть фитнес-инструкторами? Я решил доказать обратное.
Итак, каждый день, после того, как я закладывал свою дозу, я отправлялся в спортзал. Там я встретил своего тренера - настоящего хардкорщика. Он знал, как поднять мою мотивацию на максимум и сделать мои мечты о прессе кубиками реальностью.
Мы начали сразу же - выстраивали план тренировок, рассчитывали нагрузку, чтобы мои мышцы максимально проработали. Я делал пресс, словно машина, пока пот не тек сквозь мои поры.
Но это был не просто пресс, бро, это был офигенный, кристальный пресс! Я мог просматривать его, словно нашей темной комнаты, которая плавно светилась кексом, который я принимал.
Ах, какой угар, какое блаженство, когда ты чувствуешь пресс и одновременно находишься на другом уровне сознания, где реальность сливается с моими фантазиями.
Упражнения, которые я выполнял, становились все сложнее и сложнее. Каждый раз я задавал себе новые цели, и каждый раз я их превосходил. Это была гонка с самим собой, гонка, в которой я был главным героем, где угар прессовал меня к духовному пробуждению.
Постепенно, но верно, я заметил, что мои мышцы становятся кубиками. При каждом движении они выдавались, словно скульптуры на моем теле. Это был результат упорной работы и настоящей пожертвованности.
Но нельзя забывать, что все это было возможно благодаря кексу, который я принимал. Это была чертовски важная часть этого процесса. Кекс давал мне силу, мотивацию и уверенность, что моя мечта станет реальностью.
Со временем я осознал, что кекс это не все. Ведь угарные шишки, тоже играли свою роль в создании этого офигенного пресса. После каждой тренировки, бро, я наслаждался миром марихуаны. Это позволяло моим мышцам расслабиться и восстановиться после тяжелой работы.
Конечно, это были не только похвалы и угар, которые ожидали меня на пути к этому кубическому прессу. Было много боли и трения, много крови и пота. Но, бро, это все стоило того.
Теперь я стою перед тобой, горячий рэпер-наркоман с офигенным прессом кубиками. Я доказал, что наркоманы могут достигать своих целей, могут быть фитнес-инструкторами и создавать что-то по-настоящему угарное.
Так что вот, бро, моя история, моя борьба и мое достижение. И помни, всегда стремись к своим мечтам, независимо от того, каким путем ты идешь. Все возможно, если ты веришь в себя и готов идти до конца. Даже если ты наркоман-рэпер.